Шу́мні при́голосні лінгв. — приголосні, у творенні яких переважає шум.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шумний — I (який видає, утворює шум, відбувається з шумом; сповнений шуму), шумливий, шумкий, гомінкий, гомінливий II див. бурхливий 3) … Словник синонімів української мови
шумний — 1 прикметник який утворює шум шумний 2 прикметник пінявий … Орфографічний словник української мови
шумний — на, не, Сб. Див. шувний. Ой, што правда, то правда. То не выдумка жадна, же наша пані млода шумна єст і парадна. (весільна пісня) … Словник лемківскої говірки
шипучий — шумний, (реґіоналізм) При берегах стояли великі шапки перлової шипучої піни. [ЗБ 41]; [ВЛ] … Толковый украинский словарь
шумність — ності, ж. Властивість за знач. шумний I … Український тлумачний словник
шумно — Присл. до шумний 1). || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
бурхливий — 1) (про море, потік, річку тощо), бурливий, буремний, збурений, розбурханий, збунтований поет.; кипучий (який шумує); клекі[о]тливий, клекітний (про воду яка вирує, клекоче) 2) (про стихійні сили, явища природи який буяє, виявляється з великою… … Словник синонімів української мови
гучний — на, не, Рс. Бучний, голосний, шумний. Мій кум зрбоив гучне весіля … Словник лемківскої говірки
